Меню
Чоловік із коротким темним волоссям, без бороди; має світлу шкіру, карі очі й одягнений у сіру робочу куртку поверх чорної футболки. Вадим стоїть у підсобному приміщенні та посміхається в обʼєктив.

Вадим Біннатов

Мешканець будинку підтриманого проживання родини "Кольпінг", помічник комірника на кондитерській фабриці, м. Вінниця

Вадим Біннатов працює на виробництві й мешкає у будинку підтриманого проживання, де сам готує їжу, доглядає за квітами та проводить час із друзями. Завдяки підтримці будинку “Кольпінг” Вадим знайшов свою першу роботу. Для нього це стало великою радістю і справжньою перемогою. Робота дала йому можливість бути більш незалежним і впевнено дивитися у майбутнє. У будинку підтриманого проживання Вадима називають душею компанії.

Текстовий транскрипт відео
Повний текстовий запис прямої мови героя з відеосюжету

Займаюся спортом. Велоспортом, бадмінтоном, футболом. Вже багато років займаюся.

Були змагання в Києві. Ми разом їздили з Сашею на цей бадмінтон.

Ще я ходжу на будиночок підтриманого проживання.

Вадима в нас називають душа будинку. Він дуже чуйний, дуже добрий. Він завжди прийде на допомогу, завжди запитає усіх, як ви сьогодні почуваєтесь, що у вас там трапилось, чому ти засмучений, наприклад. 

Але ось ця його мрія працювати — вона здійснилася. 

Він мав ще до потрапляння в будинок підтриманого проживання досвід роботи. Він працював помічником взуттєвика, але я так розумію, що в той час ще ні його колеги, ні суспільство навколо не знали, як підтримати і як бути включеними в історію людини з інвалідністю, яка працює, як правильно поводитися.

І він фактично мав негативний досвід, скажімо, спілкування і працевлаштування. Він звільнився. 

І потім ось ця його травма такого невдалого способу працевлаштування — вона викликала спочатку деякі перестороги, коли ми ось зараз мали досвід влаштування. 

Буквально з нового року він працює на фабриці, але там чудовий колектив, його гарно сприймають. І він дуже щасливий. 

Він щасливий, що він може десь допомогти родині. Ось він із задоволенням там планує свої покупки, розказує, що він накопичує на певні свої потреби.

Ще займаюсь нашим виробництвом “Смачненько”. Хлібці, пастила, нарізаю на слайсері яблучка, викладаю на деко.

Я мрію знайти собі дівчину.

Історія Вадима Біннатова

Вадим — мешканець будинку підтриманого проживання родини “Кольпінг” у Вінниці

Він отримує підтримку у “Кольпінг” шість років. За цей час у Вадима тут з’явилось багато друзів і спілкування. Він вміє готувати борщ, суп, картоплю, вареники, доглядає за квітами, і разом з друзями грає в настільні ігри у вільний час.

Раніше чоловік навчався на швейника-взуттєвика і навіть недовго працював за професією. Але на першій роботі Вадима не прийняв колектив, з того часу він мріяв про працевлаштування. Координаторка будинку підтриманого проживання Леся Семененко допомогла Вадиму здійснити бажання. Тепер чоловік працює на кондитерській фабриці, де нарізає яблука на слайсері і викладає на деко. Працевлаштування стало для нього надзвичайно важливою подією. Це дало йому фінансову незалежність, впевненість у собі і відчуття, що його праця приносить користь людям.

Вадим також займається спортом: багато років грає у футбол, бадмінтон, захоплюється велоспортом. Чоловік брав участь у змаганнях у Києві та Луцьку, привіз звідти кубки, медалі та подарунки. У футболі йому найбільше подобається “командна робота, радість і перемога”. 

Вадим мріє зустріти кохану людину, з якою зможе ділити радість від щоденних маленьких і великих перемог. А на запитання, що б він сказав собі через десять років, Вадим відповідає:

“Все буде добре. У тебе все вийде. Не хвилюватися — головне”.